Вдень і ввечері 6 червня

Архівний № 411
Костел до війни Зліва пресбітерій, який був зруйнований разом з костелом. Церква зруйнована. Сходи, що вели на дзвіницю, були прим — Фонд Yves Cordelle, орієнтир 411.

Руйнування вежі В'єрвільської церкви 6 червня

Церква до війни
Церква до війни (деталі) Ліворуч — будинок священника (пресвітерій), зруйнований разом із церквою. (деталі) Зруйнована церква. Сходи, що вели до дзвонів...
(подробиці)Ліворуч — будинок священника (пресвітерій), зруйнований разом із церквою.

(подробиці) Церква зруйнована.
Сходи, що вели вгору до дзвонів, уціліли й були придатні для використання.
(подробиці) Церква зруйнована. Сходи, що вели до дзвонів, уціліли й були придатні для використання.
(подробиці) Невеликий будинок, що належав родині Кольєр (Collières) і знаходився за 100 м на північ від церкви, також було зруйновано в той самий час.
(подробиці) Невеликий будинок, що належав родині Кольєр (Collière) — за 100 метрів на північ від церкви, — також був зруйнований у той самий час.
Пресвітерій із пласким дахом, вид із церковної дзвіниці
Пресвітерій із пласким дахом, вид із церковної дзвіниці

Руйнування дзвіниці у В'єрвілі (Vierville), 6 червня о 14:15.

На початку другої половини дня у В'єрвілі полковник Канхем опинився в повній ізоляції. Єдиною справною радіостанцією, яку він мав у своєму розпорядженні, була рація офіцера зв'язку 743-го танкового батальйону — проте зв'язатися з ним на пляжі Канхем не міг. Канхему суттєво допомагали військово-морські сили, хоча ця допомога виявилася не надто ефективною.

О 13:50 стерновий десантного судна LCI 538, що перебувало тоді біля пляжу «Омаха», передав за допомогою світлового сигналу повідомлення на есмінець «Гардінг»: «За даними берегових спостерігачів, є підстави вважати, що дзвіниця використовується як артилерійський спостережний пункт. Чи можете ви її знищити?»
Відповідь з «Гардінга» (Harding): «Що це за церква?»
«В'єрвіль», — відповіли з десантного судна (LCI).
«Ви не хочете поговорити про Кольвіль?»
«Полковник Г'юстон (??) каже "ні"»
Гардінг наполягав: «Звідки ви отримали цю інформацію?»
Відповідь: «Від полковника Г'юстона»
Есмінець «Гардінг» (Harding) передав запит командуванню передових спостерігачів з’єднання «О» (Force O). Через 5 хвилин надійшла відповідь: дозвіл на обстріл церкви надано, але лише на 1 хвилину; при цьому було зазначено, що церкву вже обстрілювали раніше, тому на неї слід витратити не більше боєкомплекту, розрахованого на 1 хвилину вогню.
В оперативному зведенні есмінця «Гардінг» (Harding) зазначено: «О 14:13 відкрито вогонь з дистанції 3200 ярдів (2900 м); церкву повністю зруйновано. Випущено 40 снарядів (калібру 127 мм), усі влучили в ціль».

Хоча майор Рід (особа, невідома серед американських військових у В'єрвілі), який належав до підрозділу рейнджерів, згодом нібито повідомив «Гардінгу» про те, що на дзвіниці встановлено чотири німецькі кулемети, ця інформація, судячи з усього, була цілком хибною. Розмістити чотири кулемети на дзвіниці було фізично неможливо; до того ж, на той момент американці вже контролювали центр В'єрвіля і, безумовно, не мали наміру його знищувати.

(Спогади Жанни Колібьоф, записані Мішелем Ардле)
«Джонн почула дзвін, коли дзвони впали разом зі шпилем дзвіниці, і сказала чоловікові: "Тобі ще довго не доведеться дзвонити до "Ангелуса" — та й до інших служб теж"».

Рульовий 3-го класу Альберт Дж. Берард, LCT 538
«Берегові батареї вели по нас дуже влучний вогонь, доки до мене не підійшов командир судна й не наказав подати сигнал ліхтарем на есмінець «Гардінг» (USS Harding) із проханням знищити церковну дзвіницю в селі В'єрвіль (13:50). Ми підозрювали, що німці використовують цю дзвіницю як спостережний пункт». Отримавши дозвіл від вищого командування, «Гардінг» (Harding) підійшов так близько, що нам здалося, ніби він ось-ось вріжеться в землю. Ми бачили, як гармати розвернулися в потрібному напрямку, і почався обстріл дзвіниці (14:15). Згодом усі змогли побачити результат: гармати вели вогонь зовсім неточно.

Цей випадок є характерним для подій «Дня Д» (а також подальших бойових дій у Франції) у кількох аспектах. Щоразу, коли американці потрапляли під артилерійський обстріл, вони були переконані, що німці використовують розташовані неподалік церковні дзвіниці як спостережні пункти, і намагалися їх зруйнувати вогнем. Іноді вони мали рацію, але часто помилялися. Хай там як, унаслідок цього в Нормандії було знищено чимало дзвіниць.
Щодо В'єрвіля: село вже було під контролем американців (хоча ні екіпаж десантного судна LCI 538, ні командування передових спостерігачів, ні екіпаж есмінця USS Harding про це не знали), і ніхто з американців, що перебували там, не здогадувався, що у дзвіниці облаштовано спостережний пункт.

Питання про те, чи всі влучання сталися на завершальному етапі, можна легко обговорити. Безперечно, що в церкву влучило багато снарядів (вона була майже повністю зруйнована), у дах сусіднього будинку священника (пресвітерія) також влучило кілька снарядів, а будинок родини Кольєр (Collières), розташований за 100 метрів попереду, був також зруйнований.

Снаряди, що вбили цивільних у селі (біля пекарні), були випущені о 06:00 під час артилерійської підготовки перед висадкою десанту.
Підрозділи G.I.A. також зазнали втрат у селі внаслідок обстрілу з кораблів. Зокрема, залп із корабельних гармат призвів до загибелі одного рейнджера та поранення двох бійців 116-ї командної групи, яка перебувала трохи південніше церкви. Ймовірно, це сталося під час бомбардування церкви.

Суперечності в свідченнях — навіть якщо йдеться про прямих очевидців — є звичним явищем у... ...випадок із боями 6 червня у В'єрвілі. Ці свідчення викривлені через обставини: групи не знали, що відбувається поруч; відсутність радіозв'язку; ізольованість підрозділів; бойовий стрес тощо.

Оригінальне посилання на сайт: 411-DestructionClocherVierville.html. Про фонд та його поглинання.

Швидкий доступ до фонду

Пошук документа

Пошук заголовків і текстів документів.

Всі результати →

Esc, щоб закрити · Повний пошук залишається доступним без JavaScript.

Документальний збірник
Збільшений документ