Штаб, артилерія та інженери висаджуються з 07:40

Після 07:40 хвилі десанту, що йшли слідом за піхотою, мали висадити інженерні підрозділи, артилерію та перші групи управління,

Однак усі початкові прогнози не справдилися з трьох причин:

• Пляж «Дог Грін» (Dog Green) усе ще перебував під нищівним вогнем,
• перешкоди на пляжі не були прибрані
• течія посилювалася (пік припав на 9-ту годину ранку), і баржами — особливо найменшими з них — було важко керувати.

Тому пляж «Дог Грін» (Dog Green), розташований за 900 метрів на схід від спуску біля В'єрвіля, систематично оминався.
Приплив дістався до смуги загороджень і затопив їх (повна вода — о 10:30 ранку). Десантним суднам довелося шукати відповідне місце для проходу, оминаючи міни. Деякі з них сіли на мілину серед загороджень, через що їм довелося опускати апарелі прямо у глибоку воду. Іншим вдалося проманеврувати в зоні прибою та дістатися берега, хоча й із різним ступенем пошкоджень.

Більшість малих суден (типів DUKW, LCM, LCVP та LCA) були відправлені до Сен-Лорана й далі.
Два великі десантні судна типу LCI ​​(бортові номери 91 та 92) підійшли до сектору «Дог Вайт» (Dog White), наштовхнулися на перешкоди й потрапили під артилерійський вогонь, унаслідок чого загорілися.
Великі десантні судна типів LCI та LCT, що йшли слідом, не наважилися увійти в зону загороджень на ділянках «Дог Грін» (Dog Green) та «Дог Вайт» (Dog White). З огляду на ці труднощі, офіцер, відповідальний за організацію висадки на пляжі («Beachmaster») із 7-го військово-морського батальйону... Близько 8-ї години ранку було віддано наказ призупинити висадку техніки. Після цього десантні баржі (LCT) та амфібії (DUKW) почали курсувати неподалік від пляжу «Омаха».

{Амфібії DUKW («Качки») мали труднощі в умовах сильного хвилювання моря; щоб зберегти керованість, їм доводилося рухатися зі швидкістю, що перевищувала половину їхньої максимальної швидкості. Через це пальне могло закінчитися вже за 10–12 годин, що створювало загрозу затоплення транспортного засобу, оскільки він не був обладнаний водовідливним насосом.}

Під час припливу, починаючи з 10:30, деякі десантні баржі (LCT) безуспішно намагалися прорватися крізь загородження в секторі «Дог-Вайт» (Dog White), зазнавши значних втрат і пошкоджень. Усі інші судна перемістилися до Сен-Лоран-сюр-Мер і, зокрема, до сектору «Ле-Рюке» (Le Ruquet), де були розчищені важливі проходи, а два опорні пункти (WN) німецької оборони були нейтралізовані ще в першій половині дня.

Лише деякі баржі натрапили безпосередньо на перешкоди. Проте встановлені на них міни завдали шкоди — часто в той момент, коли екіпажі намагалися відійти після того, як судна сідали на мілину. До цього слід додати втрати від вогню артилерії, реактивних систем залпового вогню «Небельверфер» (Nebelwerfer) та мінометів. Зрештою, кілька великих десантних барж, що прямували до В’єрвіля, були знищені (два десантні судна типу LCI ​​та близько шести суден типу LCT були знищені або затонули) внаслідок зіткнення із замінованими перешкодами.

У цій заплутаній ситуації можна спробувати проаналізувати долю кожного з підрозділів, що входили до складу штурмових хвиль, які мали висадитися вранці, починаючи з 7:40:

---- Десантний катер LCVP 71 висадився о 7:30 ранку в секторі «Дог Вайт» (Dog White). Командна група 116-го полку Полковник Чарльз Канхем (командир 116-го полку), полковник Меткалф (командир 1-го батальйону 116-го полку) та бригадний генерал Норман Кота (представник командира 29-ї піхотної дивізії, який станом на 6 червня ще не мав командування над 116-м полком).
Група висадилася, зазнавши незначних втрат, і зайняла надзвичайно вигідну позицію, що дозволило їй відіграти ключову роль на подальшому етапі операції — під час захоплення В'єрвіля.
Дійсно, ліворуч і праворуч від цього місця щойно висадилися підрозділи роти «C» 116-го піхотного полку (Cie C/116) та частина сил 2-го батальйону того ж полку; вони зосередилися вздовж схилу на ділянці фронту довжиною в кілька сотень метрів. Крім того, у цей район наближалися основні сили рейнджерів (прибуття о 08:00). Тут німецький вогонь був прихований димом, а самі вогневі точки (WN — *Widerstandsnest*) знаходилися на значній відстані й діяли неефективно.
Загалом, 700 піхотинців і рейнджерів, які зазнали відносно невеликих втрат, були готові до дій і зібрані разом.

. ---- Одразу після цього, близько 7:50, прибули до LCI 91, за участі підрозділів штабу 116-го полку, а також саперів 121-го та 147-го інженерних батальйонів.

---- Потім з'явився LCI 92Близько 8:10 ранку, у складі штабу 6-ї спеціальної інженерної бригади, що відповідала за наземні операції під час висадки, разом із саперами 121-го та 147-го інженерних батальйонів.
Ці два великі судна стали ціллю артилерійського обстрілу й загорілися одразу після підходу до берега. Попри значні втрати, військам вдалося висадитися на берег.

---- Позаду попередніх трьох — LCI 84, що перевозив керівництво 6-ї спеціальної інженерної бригади (полковника Томпсона), групу зв’язку 116-го полку та медичний підрозділ (104-й медичний батальйон), мав прибути о 9:00 ранку до сектору «Дог Вайт» (Dog White). Підійти до «Дог Вайт», де вже палали два десантні кораблі (LCI), не вдалося, тому судно перемістилося до межі секторів «Дог Ред» (Dog Red) та «Ізі Грін» (Easy Green) — у район Ле-Мулен біля Сен-Лорана.

Більшість артилерійських та інженерних підрозділів, які мали прибути на ділянки «Дог Грін» (Dog Green) і «Дог Вайт» (Dog White) у проміжку між 07:30 та 10:00, затрималися; здебільшого вони перемістилися в райони Сен-Лоран і Ле-Рюке. Серед них:

---- на 121-й саперний батальйон, (який мав супроводжувати 1-й батальйон 116-го полку), разом із важким озброєнням на 7 суднах типу LCT (прибуття заплановано в проміжку між 7:30 та 10:00). 4 десантні баржі типу LCM мали прибути раніше — одночасно з LCI-91 та LCI-92.
---- на 147-й інженерний батальйон (на узбережжі), (зі складу 6-ї бригади спеціального призначення, відповідальної за сектори пляжу «Дог Грін» і «Дог Вайт»), із важкою технікою (бульдозери, гусеничні крани, вантажівки...), прибуття якої планувалося близько 10:00 ранку на 8 десантних баржах (LCT). 1 десантний катер типу LCVP та 1 типу LCA мали прибути раніше, разом із десантними суднами LCI 91 та 92.

Зрештою, лише дуже небагато барж із цих двох великих інженерних підрозділів дісталися секторів «Дог Грін» (Dog Green) або «Дог Вайт» (Dog White); інші були віднесені течією або знищені, а решта — спрямовані до Сен-Лорана чи Ле-Рюке, разом із цінними бульдозерами, призначеними для розчищення виїзду з пляжу біля В'єрвіля.

Артилерія та засоби ППО мали схожі долі:

---- Рота «B» 81-го батальйону важких мінометів (105-мм), яка мала прибути на чотирьох десантних катерах (LCVP) до сектору «Дог Грін» (Dog Green) о 7:30 ранку, близько 9:30 опинилася в районі Рюке.

---- 116-та артилерійська рота (шість 105-мм короткоствольних гармат) і протитанковий взвод 1-го батальйону (три 57-мм гармати), які мали прибути на 10 амфібіях DUKW до сектору «Дог Грін» (Dog Green) о 8:20 ранку, пізніше того ж ранку були перенаправлені до Рюке (Ruquet). Зокрема, артилерійська рота втратила 5 амфібій DUKW, 3 із 6 гармат і 3 напівгусеничні машини, оскільки амфібіям було важко розосередитися в умовах сильного хвилювання на морі. море.

---- 58-й бронеартилерійський батальйон (озброєний 105-мм гаубицями, встановленими на гусеничних шасі M7) мав прибути на п’яти десантних баржах (LCT) у сектор «Дог Вайт» (Dog White) о 8:00 ранку. Спроба закінчилася повним провалом: три баржі натрапили на мінні загородження і затонули. Вцілілі з барж LCT 29 та LCT 207 висадилися пізніше — у районі Рюке (Ruquet).
Його командир і офіцер розвідки загинули невдовзі після висадки — близько 7:30 ранку, поблизу мису Персе (Percaea), разом із групою штабу 1-го піхотного батальйону.

---- Підрозділи ППО, призначені для секторів «Дог Грін» (Dog Green) і «Дог Вайт» (Dog White), мали прибути о 07:00: 3 десантні катери (LCVP) із 3 зенітними напівгусеничними машинами. О 08:30 мали прибути 4 десантні баржі (LCT) — № 27, 147, 153 та 214 — із половиною особового складу 467-го зенітного батальйону. (Батальйон був оснащений 24 40-мм гарматами, а також напівгусеничними машинами M15 — з однією 37-мм гарматою та двома 12,7-мм кулеметами — і M16 — із чотирма 12,7-мм кулеметами).
Ці судна підійшли до берега лише в другій половині дня, під час відливу, в районах Сен-Лоран і Рюке.

---- наземні підрозділи (керування вогнем корабельної артилерії, зв’язок, військова поліція тощо), які загалом були змішані з інженерними підрозділами на десантних суднах LCI 91 та 92.

---- медичні підрозділи, зокрема 104-й медичний батальйон, на LCI 84 ...заплановано на 9:00 у секторі «Дог Вайт» (Dog White); крім того, у всіх підрозділах мали бути медсестри. Це судно (LCI) відмовилося від підходу до «Дог Вайт», де вже палали LCI 91 та 92, і перемістилося ліворуч — між Сен-Лораном і Ле-Рюке. Йому вдалося відійти, але вже з пошкодженнями та втратами на борту.

Ситуація після завершення висадки у В'єрвілі, пізній ранок

Між В'єрвілем і Сен-Лораном, ближче до кінця ранку — після того, як піхотинці та рейнджери рушили в бік скель, — залишилося лише 20–30 танків 743-го батальйону, сапери (розпорошені й майже без спорядження) зі 121-го, 146-го та 147-го батальйонів, кілька погано захищених медичних пунктів без належного обладнання, а також окремі підрозділи різних допоміжних служб. Були також загиблі й поранені, зокрема серед підрозділів піхоти, знищених поблизу В'єрвіля в період між 06:30 та 08:00.
На всьому пляжі були розкидані уламки суден, спорядження та транспортні засоби.