Переправа і висадки

Архівний № 258
Подробиці La Pointe de la Percée - 2-га хвиля штурму перед Vierville, 7:00 ранку до 9:00 ранку. — Фонд Yves Cordelle, орієнтир 258.

Штаб 1-го батальйону 116-го піхотного полку

(подробиці)
(подробиці)
(подробиці) Демонстрація знайдених предметів у залі пошани 18-го полку зв'язку в Карпіке (2005 р.)
(подробиці) Демонстрація знайдених предметів у залі пошани 18-го полку зв’язку в Карпіке (2005 р.)
(подробиці)
(подробиці)
(подробиці)
(подробиці)
Документ із колекції: Штаб 1-го батальйону 116-го піхотного полку.

Зразок водонепроникного мішка, в якому зберігалося шифрувальне обладнання.

Штаб 1-го батальйону висадився близько 7:20 ранку в районі Персе (Percée) і потрапив під вогонь військово-морських сил.

Доповнюючи картину невдач 1-го батальйону, десантне судно (LCA), що перевозило роту управління, групу командування та офіцера, відповідального за організацію висадки на березі (beachmaster), до сектору «Дог Грін» (Dog Green), прибуло близько 07:20. Воно опинилося за кілька сотень метрів на захід від запланованого місця — під скелями, на півдорозі до Персе (Percaea), — ​​потрапивши під зосереджений вогонь зі стрілецької зброї, що вівся з опорного пункту WN74.
Один із трьох десантних катерів (LCA) затонув неподалік від В'єрвіля. Про цю аварію нам розповів Дон Маккарті. Ті, хто зазнав корабельної аварії, дісталися пляжу В'єрвіль, допливши туди.
Під скелею, за 500 метрів на захід від В'єрвіля, командна рота — чисельність якої вже скоротилася до двох третин від початкової — зазнала тяжких втрат серед офіцерів та унтер-офіцерів; серед загиблих був і командир 58-го батальйону бронетанкової артилерії. Подолання піску та каміння на шляху до скелі коштувало життя або здоров'я більш ніж половині бійців групи. Ті, хто вцілів, діставшись підніжжя скель, сховалися в нішах, утворених у скельній породі.
Командна група була не лише відокремлена від інших підрозділів батальйону, але й її бійці були настільки розсіяні, що їм доводилося використовувати радіозв'язок для спілкування між собою.
(Шифрувальна машина M209, що належала офіцеру зв’язку 1-го батальйону (лейтенанту Роберту Гаккетту), була знайдена у 1945 році під скелею у водонепроникному мішку. Вона була в робочому стані, разом з усіма секретними кодами, що використовувалися на той час; див. фотографії нижче).

Вогонь стрільців із вершин скель і... Стрільба з есмінця (стор. 303). (ймовірно, «Мак-Кук») майже весь день утримував підрозділ на цьому місці.

Після перших висадок артилерійський вогонь кораблів по узбережжю був обмежений через побоювання завдати шкоди американським військам, особливо з огляду на те, що зв’язок між берегом і морем залишався ненадійним. Попри ці обмеження, вогонь корабельних гармат усе ж призвів до втрат серед висаджених військ.

Одним із найсерйозніших і найдраматичніших епізодів став випадок із есмінцем, який вів вогонь уздовж смуги пляжу під скелями поблизу Пуент-де-Персея (Point of Perceia). Саме там, у період із пізнього ранку до другої половини дня в день висадки (D-Day), перебувала командна група 1-го батальйону 116-го піхотного полку.
Не маючи радіозв’язку з есмінцем, майор Томас С. Даллас, заступник командира 1-го батальйону, подав сигнал помаранчевим димом — умовний знак для авіації союзників, що означав: «Тут війська союзників». Він сподівався, що на есмінці зрозуміють цей сигнал як прохання припинити вогонь. На жаль, сталося інакше: у відповідь у бік помаранчевого диму полетіло кілька снарядів. Солдати почали розмахувати носовими хустками, намагаючись передати: «Ми — американці! Припиніть вогонь!». У відповідь з корабля надійшов сигнал: «Зустрічайте американців!».
Це трагічне непорозуміння тривало протягом усього дня; майор Даллас визнав, що цього дня він зазнав більших втрат від дій американського есмінця, ніж від вогню противника.
Наприкінці дня, коли припинився вогонь німецьких кулеметів у цьому районі, начальник берегової ділянки (Beachmaster) зміг домогтися припинення вогню з боку кораблів.

Предмети, знайдені у 1945 році під скелею між В’єрвілем і Персе (La Percée), приблизно за 300 метрів від В’єрвіля.

1 водонепроникна сумка, модель BG-160, переносна; знайдена у 1945 році біля підніжжя скелі під будинком «Maison Gambier» у В'єрвіль-сюр-Мер; містила:

  • Шифрувальна машина M-209-A, серійний номер 9982
  • 1 брезентовий чохол для шифратора M-209, 3 запасні рулони паперової стрічки, а також «Технічний посібник» (Technical Manual) до шифратора M-209 від 27 квітня 1942 року (TM-11-380) з рукописною позначкою «HQ1»
  • 4 Книга повідомлень M-210
  • 1 блокнот (додається), що містить інструкції з організації зв’язку (з рукописною поміткою: «Лейтенант Гакетт, офіцер зв’язку, 1-й батальйон, 116-й піхотний полк»).
  • «Код об'єднаного штурму» (Combined Assault Code) у 2 томах: CCBP 0130-A1 (реєстр. № 6946) та CBBP 0130-A2 (реєстр. № 7005)
  • Блок шифрування (код Slidex RT) з інструкціями, рукописною таблицею та приміткою штабу 116-ї бойової групи (HQ CT 116) армії США від 22 травня 1944 року, що містить ключі для шифрування на дні «J» і далі J+6
  • 1 Розмовник французької мови TM 30-602
  • 1 німецький розмовник (TM 30-606)
  • 1 електричний ліхтар (виробництва США), mle TL-122-B
  • 1 бронзовий пробійник (інструмент), зламаний
  • Контейнер для ручної гранати M2A2 (наскільки я пам’ятаю, у ньому була запалювальна граната)
  • 1 брикет тротилу (TNT), 1/2 фунта
  • 1 невеликий рулон детонуючого шнура
  • 1 невеликий рулон сповільненого вогнепровідного шнура
  • 2 червоні шнури для запалів (запалювальні шнури)
  • (без детонатора)

поза сумкою, у згнилому чохлі — ізольовані кусачки «CHRCO, 30 кВ» (із відламаним згодом «дзьобом»)

Оригінальне посилання на сайт: 258-PC1erBat116.html. Про фонд та його поглинання.

Швидкий доступ до фонду

Пошук документа

Пошук заголовків і текстів документів.

Всі результати →

Esc, щоб закрити · Повний пошук залишається доступним без JavaScript.

Документальний збірник
Збільшений документ