Зачистка В'єрвіля, Сен-Лорана та скелі
силами 115-го та 116-го полків 7 червня
Тим часом решта з тих п’яти...ème Підрозділ рейнджерів займався вдосконаленням плацдарму.
Роботи з розчищення території у В'єрвілі та Сен-Лорані тривали майже весь день.
У В'єрвілі ранкова контратака ворога була не надто потужною. Після короткого моменту тривоги, коли сапери відступили від Ормеля до села, ситуацію вдалося стабілізувати: для захисту населеного пункту повернули чотири роти рейнджерів і кілька танків.
Рота «B» 5-го полку рейнджерів (5th Ranger Battalion), атакуючи В’єрвіль, нейтралізувала кілька кулеметних гнізд і численних снайперів. Підрозділи рот «A» та «F» 5-го полку рейнджерів за підтримки чотирьох танків атакували південну частину села, знищивши кулеметні точки, снайперів і ворожі патрулі. У ході бою було вбито 25 ворожих солдатів, а 85 — захоплено в полон. Оскільки снайпери проникли в саме село, роті «E» 5-го полку рейнджерів довелося проводити повторну «зачистку». Таким чином, контратаку ворога на село було відбито силами роти «E» 5-го полку рейнджерів.
Тоді американці усвідомили необхідність зачистити всю агломерацію, де вони мали лише обмежені сили.
Операція із зачистки охопила всі будинки в селі та віддалених районах — Л’Ормель, Ле-Зіль, маєток Тан, ліс біля замку тощо — із проведенням перевірки серед цивільного населення.
Саме під час цих дій великі будинки, які було надто складно обшукувати і в яких не залишилося мешканців (зокрема маєток Тан та Л’Ормель), були спалені.
Мішель Арделе (Michel Hardelay) розповідав: Ранок 7 червня у В’єрвілі (5) див.
також Розповідь Піпреля (2).
Далі — завершальна частина Спогади сержанта Дюбе (4), який потрапив під німецьку контратаку на південь від В'єрвіля
Дивіться також свідчення одного з американських солдатів.
Взято з... бій на стежці «Полювання на ясенів» (The Ash Hunt) та в лісі біля замку
Див. також спогади мера Англесквіля (продовження) (2)
У В'єрвілі полковник Кенхем уранці перемістив командний пункт 116-го полку в Сен-Лоран, об'єднавши групу управління та групу зв'язку, а також відновивши зв'язок зі своїми батальйонами — II/116 та III/116.
2-й батальйон 116-го піхотного полку (II/116) очистив спуск біля Мулен (сектор D3) від снайперів, щоб відновити там дорожній рух.
3-й батальйон 116-го полку (III/116) отримав завдання зачистити ділянку узбережжя від Сен-Лорана до В'єрвіля — ліквідувати снайперів та залишки ворожих сил, що чинили опір. Батальйон, роззосереджений між Сен-Лораном і Рюке, зібрався лише частково; під час просування бійці виявили кілька кулеметних гнізд, що продовжували вести вогонь, а також захопили полонених.
Потім ці два батальйони пройшли через В'єрвіль і вирушили на південь, у напрямку Лув'єра. На шляху до своїх цілей їм довелося вести запеклі бої, а о 17:00 вони відійшли на ніч, зайнявши щільний оборонний периметр навколо В'єрвіля; при цьому вони забезпечували прикриття узбережжя та штабу 29-ї дивізії.
Вранці 8 червня генерал Герхардт наказав 2-му та 3-му батальйонам 116-го полку (II/116 та III/116) просуватися в напрямку Грандкампа, з’єднатися з 1-м батальйоном (I/116) і розпочати нову атаку на Пуент-дю-Ок, де все ще залишалися ізольованими бійці підрозділу «рейнджерів».
3-й батальйон 115-го полку (III/115) увечері 6 червня розташувався табором на схід від Сен-Лорана. Після потужного обстрілу з боку військово-морських сил батальйон отримав завдання ліквідувати укріплені опорні пункти WN 67 та WN 69, що блокували вузол у Сен-Лорані. Там він зіткнувся лише зі снайперами. О 9-й ранку Сен-Лоран було звільнено, і 3-й батальйон 115-го полку висадився біля В'єрвіля., за ним — 1-й батальйон 115-го піхотного полку (I/115). Наближаючись із боку В'єрвіля й отримавши звістку, що їхня присутність більше не потрібна, вони вирушили далі на південь — увесь час пішки, несучи важке озброєння, — у напрямку Лонгвіля.