На фото нижче зображено винищувач танків, що долає протитанкову стіну у В'єрвілі (Vierville) перед піхотинцями 2-ї піхотної дивізії, які щойно висадилися (8 або 9 червня).
Руйнування протитанкової стіни у В'єрвілі
Свідчення лейтенанта Ітцель
(Уривки зі спогадів капітана Роя Гордона, B.C.C. 147-го батальйону, та лейтенанта Ітцеля)
«Я наказав лейтенанту Турпіну перегнати до В'єрвіля бульдозер D8, що належав капралу Бекхему. Машина висадилася в секторі «Дог Ред» і на той момент перебувала за 1400 метрів від спуску до В'єрвіля. Йому довелося подолати ці 1400 метрів пляжем, перебуваючи під прицілом ворога. На спеціальній рамі над кабіною водія він перевозив 500 кг вибухівки. Капрал Бекхем виявив виняткову мужність, доставивши цей вантаж у потрібне місце біля В'єрвіля, де на нього вже чекав сержант Арвуд».
Лейтенант Джордж А. Ітцель, командир секції 147-ї роти (147th CieB), згадує сержанта Арвуда:
Він отримав завдання сформувати групу, відповідальну за знищення протитанкової стіни, що перекривала спуск у В'єрвілі.
Прибувши до стіни, він побачив, що 121-й інженерний батальйон уже готується до підриву.
Сержант Арвуд помітив бульдозер 147-го інженерного батальйону під керівництвом капрала Бекхема і наказав йому підійти до стіни.
Бекхем перевозив близько 500 кг вибухівки, а також 4 ящики з подовженими зарядами Бангалора, на спеціально сконструйованій платформі, встановленій над дизельним двигуном бульдозера.
Був ще один «бик» (керована вибухова машина) 147-го підрозділу, також завантажений вибухівкою. В історії батальйону розповідається, що для того, аби доставити цей бульдозер від місця висадки (сектор «Дог-Вайт») до об'єкта робіт, його пустили рухатися вздовж пляжу без водія. Коли машина дісталася цілі, сапери роти «А» під вогнем противника кинулися до неї, щоб зупинити. Бійці рот «А» і «С», а також підрозділ забезпечення, відкрили щільний прикриваючий вогонь навколо стіни. Сержант Арвуд і сержант зі 121-го батальйону (можливо, сержант Дюбе?) перенесли вибухівку до стіни, долаючи відстань короткими перебіжками, і за допомогою подовжених зарядів («бангалорських торпед») проробили прохід у колючому дроті. Біля стіни вони заклали два заряди по 250 кг кожен, оснащені 5-секундними запалами, підпалили їх і відступили назад на пляж, щоб сховатися. Вибух зруйнував стіну, відкривши шлях до В'єрвіля.