




Сили, призначені для деблокування рот D, E та F 2-го батальйону рейнджерів (під командуванням полковника Раддера — 90 боєздатних бійців) на мисі Ок (Pointe du Hoc), складалися з рот A, B та C 2-го батальйону рейнджерів (80 боєздатних бійців), рот C та D 5-го батальйону рейнджерів (100 бійців), а також усіх боєздатних військовослужбовців 1-го батальйону 116-го піхотного полку, яким вдалося зібратися разом — загалом лише 250 піхотинців.
Усе почалося близько 08:00 7 червня: три роти 2-го батальйону рейнджерів (2° Bataillon de Rangers) рухалися попереду, йдучи двома колонами по обидва боки дороги.
Слідом за 5-м батальйоном рейнджерів та 1-м батальйоном 116-го полку.
Десять (або 6?) танків роти «B» 743-го танкового батальйону рухалися в безпосередній близькості, щоб за потреби їх можна було перемістити в голову або в хвіст колони.
Було пройдено багато дрібних німецьких позицій — деякі з них розташовувалися майже на узбіччі дороги, — проте вони не змогли зупинити просування. Танки вели по них інтенсивний вогонь, прикриваючи піхоту; завдяки цьому піхоті навіть не довелося розгортатися в бойові порядки, і вона не зупинялася, щоб атакувати окремі розрізнені групи ворога.
Завдяки цій системі об 11:00 колона дісталася Сен-П'єр-дю-Мон — лише за тисячу метрів від Пуент-дю-Ок. Тут підрозділ потрапив під потужний артилерійський обстріл; хоча мета була вже зовсім близько, просунутися далі не вдалося.
Нижче наведено опис подій зі слів бійців роти «C» 116-го піхотного полку, яких згодом опитав лейтенант Ші:
«Згідно з наказами, отриманими капітаном Гоуксом і лейтенантом Беделлом у ніч із 6 на 7 червня, їхні підрозділи мали об’єднатися з рейнджерами й танками, щоб на світанку просунутися до Грандкампа.
Цей рух уперед нагадував парад.
Рейнджери без жодних труднощів зібралися, вишикувалися в похідну колону й рушили на захід.
Однак, коли рота «C» 116-го піхотного полку (яка перебувала південніше дороги) спробувала зробити те саме, її зупинив німецький вогонь.
У відповідь було відкрито вогонь із танкових кулеметів, завдяки чому піхотинці змогли нарешті вийти на дорогу слідом за рейнджерами.
Після того як рота «C» 116-го полку вирушила в дорогу, за нею рушили танки «Шерман»; вони перетнули колону й попрямували до Сен-П’єр-дю-Мон і Гранкампа.
З настанням темряви ці підрозділи зібралися в селі й, скориставшись темрявою, відправили двох бійців до мису Ок (Pointe du Hoc), щоб налагодити зв'язок із рейнджерами. Зв'язок було забезпечено за допомогою телефонного дроту. Двома рейнджерами, які здійснили цей подвиг, були сержант Муді та Маккіссік. Згодом Муді загинув, а Маккіссік отримав серйозне поранення.
Наступного ранку, 8 червня, рота «C» 116-го полку рушила слідом за танками, що прямували до Пуент-дю-Ок, де перебував полковник Раддер.

Можливо, 7 червня в Сен-П'єр-дю-Мон, на шляху до Гранкампа

У напрямку Гранкампа?
