24 березня, 44, жодних слідів ракетних установок. Кабель до Le Ruquet на місці. На фото також видно слід траншеї, виритої для телефонного кабелю — Фонд Yves Cordelle, орієнтир 607.
На німецькій карті об’єкт WN 69 позначено в західній частині села Сен-Лоран. Дійсно, у цьому районі розташовувалася комендатура Сен-Лорана та командний пункт (PC) роти 10/726; ймовірно, сюди також нещодавно прибув командний пункт роти 5/916. На даху будинку на північ від дороги було встановлено вогневу точку ППО (кулемет). У нічний час дорога на В'єрвіль перекривалася загородженням, що складалося з двох пересувних «бельгійських воріт» (елементи типу C). У квітні та травні 1944 року підрозділ, озброєний 320-мм запалювальними реактивними установками (Nebelwerfer) — 100-й дивізіон (Abteilung), — перемістився на південь від дороги. Прокладені в ґрунті телефонні кабелі ставали легко помітними з повітря одразу після їх укладання.
Вони з’єднували опорні пункти (WN) у районах Мулен (Moulins) і Рюке (Ruquet) з командним пунктом і телефонною станцією, що розміщувалися в укритті в Лув’єрі (Louvières).
Схема опорного пункту WN 69
Умовні позначення: зеленим кольором — прокладені німецькі телефонні кабелі; червоним — німецькі фортифікаційні споруди. 1 — Позиція зенітної артилерії (DCA), облаштована на даху будинку. 2 — У підземному укритті: пункт дистанційного керування реактивними установками «Небельверфер» (Nebelwerfer) з електрогенератором 3–4 ряди, кожен з яких містить 10 пускових установок (можливо, дерев’яних?) для 320-мм запалювальних ракет (по 4 ракети на кожну установку?).
Установки розміщувалися в котлованах. 4 — Телефонний кабель, прокладений нещодавно (у період між 24 березня та 24 травня 1944 року) у напрямку опорного пункту WN66 («Ле-Мулен»).
Траншеї чітко видно на аерофотознімках. 5 — Телефонний кабель, прокладений (до 24 березня 1944 року) до опорних пунктів (WN) 64 і 65 (Ле-Рюке). 6 — Місце перетину яру, де в ніч із 5 на 6 червня було перерізано телефонний кабель, що вів до Рюке (Ruquet). Це зробила група американських диверсантів — імовірно, десантників, — які точно знали, де саме шукати кабель. 7–2. Бельгійські ворота (протитанкові загородження), що перекривають дорогу ввечері
(подробиці) Сен-Лоран і виноградні лози Vierville в 1943 році
(подробиці) 24 березня 1944 р.: жодних слідів ракетних установок. Кабель до Ле-Рюке (Le Ruquet) на місці.На фото також видно слід від траншеї, викопаної для телефонного кабелю, який з’єднував Рюке (Ruquet) з центральною станцією в Лув’єрі (Louvières). Цей кабель був перерізаний (за свідченням Едмонда Сілса) у ніч із 5 на 6 червня американським диверсантом, якого бачив Альбер Андре.
Аерофотознімки
(подробиці) Сен-Лоран, 24 травня 1944 р. Видно лише 2 ряди установок «Небельверфер» (Nebelwerfer) із 4, які, судячи з усього, були там 6 червня.
(подробиці) Близько 14:00 рівень моря різко падає.
У нижній лівій частині (позиція WN67) видно 4 ряди по 10 установок «Небельверфер» (Nebelwerfer).Два ряди установок «Небельверфер» (Nebelwerfer) у Сен-Лорані, чітко помітні на фотографії, зробленій 6 червня близько 12:00.
Карти, складені перед висадкою
(подробиці) Карта цілей у районі батареї Форміні (Formigny), на якій позначено розташування опорних пунктів WN67 та WN69.Надано топографічний план, складений на основі актуальних даних
Подробиці Центр Сен-Лоран — карта США в масштабі 1:12 500
Щоб покращити наш веб-сайт, ми можемо виміряти його аудиторію за допомогою Google Analytics, якщо ви погодитеся. Ми не використовуємо його в комерційних цілях.
Дізнайтесь більше · Вибір можна будь-коли змінити в розділі «Файли cookie та аудиторія».